Дисертація. Стилістичні особливості європейської порцеляни XVIII – початку XX ст. з приватних колекцій України
Дисертація. Стилістичні особливості європейської порцеляни XVIII – початку XX ст. з приватних колекцій України.
Залишаю посилання на дисертацію. Прохання, при використанні матеніалів, робити посилання:
Решетньова Г. О. Стилістичні особливості європейської порцеляни XVIII – початку XX століття з приватних колекцій України : дис. … кандидата мистецтвознавства : 17.00.05 / Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Київ, 2020. 552 с.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше:
- віднайдено нову інформацію про долю засновника Третього державного музею (Київ), О. Гансена після 1920-х рр.;
- досліджено німецький архів О. Гансена;
- опрацьовано архів О. Бродського в Інституті фізичної хімії ім. Л. Писаржевського Національної академії наук України (ІФХ НАНУ) та долучено до наявних матеріалів нову інформацію про збиральницьку діяльність науковця;
- з’ясовано невідомі досі факти біографії В. Бродської-Шереметьєвої, яка займалася збиранням порцеляни з колекції подружжя;
- виокремлено порцелянові вироби, що надійшли від приватних власників до музеїв України (Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національного музею «Київська картинна галерея» (НМККГ), Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (НММБВХ), Музею однієї вулиці (МОВ), Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького, Харківського художнього музею, Одеського художнього музею) у XXст.
- простежено стилістичні особливості порцелянових виробів, що зберігалися в приватних колекціях України кінця XIX – XX ст.;
- атрибутовано та введено до наукового обігу колекцію порцеляни Д. Попова з Музею однієї вулиці (Київ) та родинної збірки.
Уточнено:
- біографію засновника Третього державного музею – О. Гансена;
- хронологію «скульптурного» періоду та термінологічну базу мануфактури Майсена;
- атрибуцію майсенських виробів із Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького;
- атрибуцію порцелянових виробів з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків;
- атрибуцію порцелянових виробів з Одеського художнього музею та Чорноморського музею образотворчих мистецтв ім. О. Білого.
- атрибуцію фарфорових виробів з Харківського художнього музею.
Набуло подальшого розвитку:
- вивчення Музейного фонду України;
- дослідження приватних колекцій порцеляни України;
- аналіз стилістичних особливостей творів декоративно-прикладного мистецтва;
- залучення порцелянових надбань України до світового контексту.
Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає у розширенні відомостей про приватних колекціонерів України, що, своєю чергою, відкриває поле для наступних досліджень. Дані щодо колекціонерів та інформація про їхні збірки порцеляни можуть використовуватися: музейними установами для інформаційного доповнення каталогів та екскурсійних програм; науково-дослідними установами – для формування навчальних програм і науково-методичних посібників; навчальними закладами мистецького спрямування під час розробки лекційних курсів з історії стилів загалом та розвитку декоративно-прикладного мистецтва зокрема. Аналітика з широкого кола предметів слугуватиме для атрибуції порцелянових виробів.
No comments yet.